Я для тебе ніхто…
Я для тебе ніхто…
І нехай гудить одинока
Розпалена потягом колія.
На безмежному полі-житті
Хто для тебе? – Невільний птах
І водночас-таки нічия.
Білий вірш,
Він на серці написаний, знаєш,
Твоєю рукою,
Та цього тобі знати не треба,
Не хочеш, ну що ж…
Ти забудь, що любила,
Як любить весну ця земля.
