Я граю в кості з Богом
Я граю в кості з Богом – на кону ключі від раю
Незнаю чи виграю - але впевнений, що не програю.
На плечі в мене давні руни і пластикові кубики у долоні,
Я відчуваю подих фортуни в області вуха і лівої скроні.
Вдвох сидимо за столом.
Стіл накритий зеленим сукном.
На тканині пропалені дірки.
Ми по черзі кидаємо кості – нам обом випадають одні шестірки
Гра тривалістю тисячу років – і навіть Бог не приховує злості.
