"Я, ЯК МЕТЕЛИК ДО ВОГНЮ.." /з Е. Рязанова/
Я, як метелик, до вогню
Летіла необачно рано,
В любов - країну чар та сну,
Де жінку ніжно звуть кохана!
Де кожен день - життя немов,
Та де не знала я негоди.
Країна весняна - любов,
Там щастя не питає вроди.
Та йшли часи важкого сну,
Тебе нема, а лжа розкута.
Відчула я любов земну,
Де кожен знав зневіри пута.
Моя біда, та не вина:
Душа наївна, з бепорадних;
Любов - країна чарівна,
Де, майже, кожен другий зрадник.
Навіщо плачу знов і знов,
Та посміхаюсь недоречно.
Непевна сторона любов,
Там зрадників вітають гречно.
Та забуяє знов трава,
Крізь негаразди, перешкоди...
Любов - країна весняна,
Бо щастя тільки тут приходить.
