Я знов запрошую тебе до бою
Я знов запрошую тебе до бою,
Я фанат твоїх яскравих дій.
Я не назву це ні життям ні грою,
Я не назву тебе своїм, хоч ти і мій.
Ти з задоволенням підеш на виклик.
Ти підіграєш і почнеш двобій
Без зброї й наших армій зниклих
Для перемоги залишивши кілька мрій.
І ось війна двох навіжених психів,
Що опинились за межою божевільні.
Ми не чуємо з тобою власних криків,
Ми хочемо нарешті бути вільні.
Я хочу перемоги любий ворог
І хочу я програти милий друг,
Я засипаю собі в зброю порох
І чистим коксом убиваю нюх.
Ти робиш димову завісу
Із трав вже зкурених тобою.
І я біжу в окоп до лісу,
Насолоджуюсь такою грою.
Ось дві дороги, два грибочка
І на яву ми бачим нереальні сни,
А завтра-все із чистого листочка
І поки вже не треба нам війни.
