ЯКБИ ХТОСЬ МОЮ ДУШУ...
ЯКБИ ХТОСЬ МОЮ ДУШУ...
Якби хтось мою душу,
Все ж зумів розгадати,
Я би стала везуча
Говорити багато...
Я би впевнена стала,
Що комусь все ж потрібні
Ці мої запитання
Про любов і про рідність...
Я закинула б зошит,
Заримовану сповідь, -
І у ночі найдовші
Говорила би знову.
Чи собі я говорю,
Чи то Богу у серці... -
Говорити для спору
Людям не доведеться.
Я б не стала поетом,
Якби вміли мовчати
Та душа моя вперта
І листок розпочатий...
(С) МАРІЯ КАРУК-ФЕДИНА
