якщо бути дияволами.
давай підірвемо міст?
той, що з Херсону до Криму.
Я по Життю - оптиміст,
та війна - не Моя могила.
давай запустимо дрон?
десять, і кожний в кремль.
біля серця тримаю патрон,
той, що залізний, а не священий.
давай ленінградську аес
нашпигуємо чорними мінами?
а надалі, із планом чи без,
обернемо пейзаж руїнами.
в Мене в крові такого нема
в Мене в крові степи широкі
в Мою кров намішали лайна
в Мою кров намішали болю
тож, давай літом поїдем в москву?
і у ніч, як не зможеш заснути
Я з Тобою на площу піду
у житло гнілого іуди.
Наші кулі розірвуть скло
Наші ноги затопчуть башти
бо патрон той на грудях давно
цими мріями серце важить.
Тебе вб'ють десь на поверсі поміж
кабінету міністрів й буфетом
похорнять Тебе босоніж,
і не скажуть, що був поетом.
Я не вистрілю путіну в голову
не посміхнусь переможно в обличчя
але, Мої сильні сторони,
Я заберу це лайно в потойбіччя.
