Заховай мене у обійми і не відпускай
Заховай мене у обійми і не відпускай,
З насолодою буду вслухатись у твоє мовчання,
Що тобі мене мало, на мить усе ж забувай,
Бо твій погляд і так найщирішим стане зізнанням.
І пробач мене за розмови, що ти обминав,
Адже в світі не все пояснити можна словами.
Ти від серця до серця на відстані шлях знов проклав,
Коли сотні доріг пролягали в цей час між містами.
Я не знаю, чи поряд далі будемо йти,
І які у житті один одного нам дані ролі,
Але знаю – сьогодні мене надихаєш ти,
Тож я маю за щастя такий подарунок долі.
16 грудня 2012
