Закони моралі
Кохання - просто мить, що вирішила вічність,
Обтісують каменярі смарагд красою віч цих,
Що бачать не людину, не дурну тварину,
Малюють образ ангела, що з неба впав до тину.
Коханням звуть надію, ним величають вірність,
На ділі - просто звір ваше кохання - підлість.
Вони так довго існували, та покохають в мить,
Чи зможе їх малюнок щастя та лавина змить?
Обіцятимуть, говоритимуть приємні слова,
Та в решті - він не він, вона не вона,
Коли розчавить снігу шар з кілотонну
Сім'ю, що здавалась з заліза й бетону.
Чудо інженерної думки, міцний фундамент,
Цемент, пісок, вода та й камінь.
Закони фізики враховані, та що далі,
Якщо будівля падає під законами моралі?
Хмарочос із ліфтом перетворився на скелю.
Тепер окремі ліжка, різні номери готелю,
І діти вже давно не щастя, а паразити,
Гризуть страхуючу мотузку, заважають жити.
Перетертий шнурок обіцяє порватись,
І той, що вверх тягнув, вмить стане баластом,
Ланцюг, що зв'язує їх руки, стане іграшкою ката,
Різні життя, різні думки, та в решті одна лікарня та одна палата.
