Засніжило, ще й з морозом
Після сліз осінніх різних,
Не чекаючи нестями,
Він летів з ошарків грізних
Білим, справді, з явищ гами.
Послідовно, ряд октави,
Зруйнував у визерунку...
Дні сумують наче пави
Ошалешені, в мрій трунку.
Ябком небо прикрашає
Сонце, - місячне ж бо диво...
Деж ти вересневий рає,
Пав садами листя, хтиво...
У кохання біль берези
Що до хати їде возом
З полум'ям вогню імпрези...
- Засніжило, ще й з морозом.
