Вітер здіймається
Завітрило. Позносило десь дахи.
Позганяло птахів із дротів. Птахи
посилали природу за це на Х,
якщо я не наплутав переклад слів;
мені часто доводиться чути їх спів,
якщо я і не все розумію, то точно з пів
словника. Завітрило. Наляканий кіт
вже пустив позу з йоги фірмову у хід,
за вікном пролунав чийсь старий бронхіт,
і від кашлю немов завітрило сильніш.
Такий вітер, що ледве тримаєшся, де стоїш,
не в житті, не у смерті, а ледве між.
Завітрило. Позносило десь стільці,
якщо ще залишились із пластику — точно ці,
не тримається довше секунди ніщо в руці.
В ресторанах ховають з терас майно,
з смітника розлітається все лайно,
чоловік виглядає під ним як гном.
Завітрило, та так, що трясеться стовп,
світлофори злякались й сигналять стоп,
чоловіка несе так, що не відчуває стоп.
На базарі позносило цінники — комунізм,
вітер судить, кому заробляти, а кому — ні,
а комусь не звикати до вітру — у голові.
В магазині бунтують візки на парковці,
запалити не можуть військовослужбовці,
передишка — хіба що в наступному році.
За мʼячем, що його закрутило, ганяють діти,
із ротів вириваються тільки уривки літер,
починає гриміти, і згодом здіймається вітер.
жовтень 2023
