Згорівша
Вона лежала в холодній кімнаті,
На холодній підлозі зимою.
В тому рожевому платті,
Що купила тією весною.
Через світлу шкіру свою,
Розглядала з судин павутини.
Їй здавалось, вона на краю,
Як дівчина з отієї картини.
В очах не було тепла.
Як й від сонця, що пасмами гралось.
В ній все згоріло до тла,
Й попелом геть розліталось.
