Життєве кредо
Уже вечір заглянув серпанком,
Сонця промені тануть у млі.
І земля вся укрилась туманом,
Лише місяць нам світить вгорі.
Стихло все і нічого не чути,
Лише свічка вогнем мерехтить.
І думки все снують як нам бути?
Як життя на землі нам прожить.
Не можливо, щоб легко прожити,
Хмари небо укриють не раз.
Варте в ньому потрібно лишити ,
Та позбутись із серця образ.
Кажуть мудрість приходить з роками,
Вона плід всіх падінь та невдач.
І кукіль відберемо з пшениці руками,
Та навчились казати пробач...
Мудре серце-прикраса людини,
Збитись з шляху воно не дає.
Покохати зуміє щосили.
Щастя іншим воно додає.
Божа сутність у світі важлива,
Та, незрима опіка рятує в житті.
І любов його щира усім нам потрібна,
Розчинитись так хочу в його доброті.
18.02.19 ©Andriy Muzychuk
