Знак питання
«Жінок багато, а для мене ти єдина,
Кохана, ніжна, чиста, як дитина!
Enigma, miafina, таємниця!
Кохання – скарб, а серце – то скарбниця», –
Ти стверджував. Я вірила. Наївна!
Ти принцип мій, я була тобі вірна.
Ти мій закон, тебе дотримувалась строго.
Хто ж знав, недовгою буде дорога!
Твоя коханка знає всі мої секрети!
Ти маніяк, я випадкова жертва,
Мабуть, не перша, може, й не остання…
Її слова принесли нам прощання.
Не скоюй злочинів, коли нема мотиву!
Тебе забуду повністю, можливо.
А знаєш, навіть зараз не сумую.
Чому ж про мене з нею ти смакуєш?
Мабуть, тому що все ж мене кохаєш.
Але чому боїшся, утікаєш?
Ти зник – і навіть сліду не лишилось.
Ти, певно, сон, мені це все наснилось.
От тільки шкода, сон закінчився печально.
Ти вирішив, що я не ідеальна?
Мовчи! Моє питання риторичне.
Ти трохи думав, перш ніж бігти істерично?
І все ж, відкритим є одне питання.
Зі мною ясно. Та чи вона остання?
