Звір
Приборкай звіра в собі:
Нехай він не їсть, а спить,
Нехай посиди́ть в темноті
Аж поки не заскавчить.
Йому не потрібен храм,
Йому необхідна мить,
Щоб знищити віру там,
Де падає, б'ється й болить.
Завдай удар із трьох спроб,
Не змащуй йодом вини
Рани, що ти завдавала, щоб
Позбутись його назавжди.
Бо там, де селився цей звір,
Живе незалежний птах,
Якого вбивав блюзнір
Із пеклом, застиглим в очах.
Натомість цей вільний птах
Розправить крила й злетить,
Як слово на ніжних вустах,
У серце, що тріпотить.
