Валентина Красновид
Черный чай? Воды стаканчик?Нет! Все это лабуда!Крепкий кофе, плед, диванчик.С добрым утром, Господа!
Не заміситься глина з залізом, не вживуться вогонь та вода,
Й не знайдуть розуміння ніколи тихий мир та кривава війна.
Чорне білим ніколи не стане, не зустрінуться день й темна ніч.
Бо створився наш світ прапрадавній із розбіжностей та протиріч.
Віднедавна, з дідом Грицем, приключилась небилиця.
Таємниці не здержу, Вам на вушко розскажу!
ЧЕПУРИТЬСЯ СТАРИЙ ДІД
Чепуриться старий дід, має він чимало літ,
Розливає спів чарівний соловей в окрузі,
Зацвіли пахучі трави в нескошенім лузі.
Жаркий Червень нам дарує Зелену Неділю,
Дзвін церковний возвіщає про значну подію.
Ця подія відбулася після Великодня,
СТОМИЛАСЯ ОСіНЬ
Літо-сонце! Море світла! Теплий дощик, грози й грім,
Дні казкові й дивовижні. Літо-ти прекрасне всім!
Це Природи-вічне свято. Літо-це той стан душі,
Коли настрій на підйомі й легко пишуться вірші.
Нам ранок весняний дарує світанок,
Ранкову зорю та туману серпанок.
Урочисту тишу й повітря свіженьке,
Вмивається вже кошенятко руденьке.
Дарує нам ранок легку прохолоду,
Хай буде сніг, хай буде білий іній,
І візерунки срібні на вікні.
Вогонь тріщить в домашньому каміні,
І жевріють вуглинки у золі.
Цей рік на крилах часу вже минає,
Все довкола вересніє, потихеньку дощик сіє,
Красне літо догора́, вереснева йде пора.
Звереснів осінній вечір, холод падає на плечі,
Лист сухий в траву летить, під ногами шурхотить.
Ніжин - місто особливе! Це безспірний аргумент!
Самобутнє й загадкове, місто Слави та легенд!
На історію багате, пам’ята́ ще бронзи вік!
Зда́вна, впевнено й надійно на ріці - Острі стоїть.
Хто там грюкає в ворота, аж з петель здіймає?
Що за лиходій зі стріхи солому зриває?
Заскрипіли старі ставні жалібно й сердито,
В пічних трубах не стихає свист несамовитий.
Так то ж Вітер, мов скажений з ланцюга зірвався,
Місяць Вересень поще́знув, п"я́тами нам накивав,
І в багряному кафтані до нас Жовтень завітав.
Відбуваються довкола неймовірні чудеса́,
Нас дивує та вражає Жовтня-місяця краса!
Вогник силу набирає, котрий з Вересня ще тлів,
