Олег Вишиванюк
...сидить одна,
сидить
на самотині.
між грудок снігу
кучері сплелись,
невже вона не боїться дощу?
невже твої руки вологі
й чому
не несуть її в спокій
трамваї.
...окільцьовують днини рубіж,
гасне пломінь між стін,
тихне небо…
як лікті твої доторкали
зсирілість квітневу,
як очі стирались,
