Катерина Степанова
Калинова птаха - мова солов'їна
Сидить у полоні крилатая птаха,
Забута, змарніла та досі жива.
Гукає до кожного з нас, бідолаха,
Не хоче забутою стати вона.
Лунає у пісні пташина відвага,
Козаки-характерники
Вітер в дзвони б’є на сполох
Предків древніх підійма
Не шанує землю ворог
Вогнем села обійма
Заспівала колискову
Прозрійте
Вже в нашому небі летять журавлі
Та очі печуть від тривожної ночі
Налякані діти у кожнім селі
Заплакані сильні очі - жіночі
Любов до свободи у нашій крові
