Р. Спокій
нельзя
писать,
спросить,
упасть,
любить!
нельзя!
мій подих зупинявся,
вона як та кров червона!
ли́шень синя, як гроза!
мене накрило наче сти́ха,
її життя, і подих та уста
колись
давно
я мав
хороший спокій
тепер
состояние души,
всегда
есть состояние невесомости-грусти,
всегда!
состояние любви,
Голова болить мов струни,
А душа говорить?
Ні, неначе душить
Мов сьогодні мури рушить
Я так її любив,
Неначе сон забувши
Вона, незнана досі осінь,
Яка мене грозою душить
не хочу більше чутись!
хочу, у собі знайтись!
не хочу більше бачити повітря!
хочу, розуміти всі ті прокляті вміння!
Найкращого тобі вечора тоді
І вихідних, які крадуться мов коти
І сумно наче, тут до речі,
Такі ось всі мої вірші
Мені заполонили зиму,
Весною стало мокро, дуже
І літо трішки віднесли
А осінь,..! Прекрасна осінь!
Це є мої улюблені часи!
викурити
сигару
думок
закурити
за даму
життя
курить
забыть
и жить!
люди
идиоты
как те
безмозглые
истоты
