Бонапартист Нуартьє
Припиняйте промову, пане мій міщанине!
Вам слово раніше надали.
Чи варто Вам далі
Заради медалей
Писати скрижалі
In the periphery of darkness
On your way to the light
You're gonna make a choice
After struggling inside
You must refuse
You must resist
I don't feel I'm bereft
And when my girl turned left
She did nothing but cry
Like my guitar does it
In times of dull restraint
Love's gonna make you nothing
And you will be down in the dumps
So crawl to me right now
I need a guy like you
Someone who has no soul and heart
And whose mind's filled with nothing
Альбатрос у далині
Застигнув мляво в небесах,
А нижче, в морській глибині,
В коралових тупих кутах
Відлуння дальніх хвиль звучить.
Воно й до мене долетить.
Я їду Донецькою залізницею
Купе без кондею
І факт того що немає окропу для лапші
Досяг свого апогею
Коли я скаржився про відсутність місць для куріння
Ну ладно, подумав я, є час до Запоріжжя
Студенти виходять на ґанок
Покурити на перерві між парами
Так само робить мій друг
І я разом із ним
І кожного разу я дедалі гостріше
Відчуваю контраст між
Усе пливе перед очима, я вже сам не свій.
Біжу від вітру я мерщій.
Минуле та й пливе в очах, утримує мене.
Та бігтиму - не дожене.
Всё то, что я хочу забыть и здесь похоронить,
По-англійськи піде,
Не зачинить і двері.
А, може, це й по-українськи мине:
Тобто, навіть на зустріч вона не прийде,
І про це аж ніяк не сповістить мене.
А я буду, як лох,
Моя багатовекторносте
Я звужую тебе
Я зведу тебе до єдиного вектора
Я не статичний
Проте я статик
Актуальна нескінченносте
Я був там учора -
І в'їдливі нотки,
Що їх завжди має мій тон,
Пропали без вісти.
Та тіло на місці -
І я був, як чийсь епігон.
Ти єси Батьківщина моя
Із доларом по 27 гривень
Та з занедбаними дорогами
У чудовій столиці своїй
І коли над тобою злітають хмари чорні
На душі стає зимно мені