Немов спалах вранішнього сонця вривається в нашу душу, заглиблюється в думках і залишає глибокий відбиток на серці. Полонізує спокій, бентежить погляд, сполохує монотонність серцевих поштовхів. Його не можна побачити, дотиково відчути, чи скуштувати.. Варто лише на мить заглибитись у себе й поринути в повітря сповнене музики й поезії з присмаком кохання.
Кохана… це слово особливо ніжно звучить в поєднанні з мереживом полум*яно-вечірніх небес, а також у моно ритмах і антрактах пристрасних цілунків.
Романтичність вечорів після тяжкого робочого дня і авангардність проявів любові – найкращі антидепресанти нашого часу. Заможні статки, високий кар*єрний ранг, чи інші матеріальні привілеї ніколи не стануть в один ряд із щирими почуттями, адже щастя від зустрічі з жаданими очима не виразити й мільйонами зарозумілих слів!
Мабуть, в кожного із нас настане той момент, коли почуття потрібності й приналежності до когось займуть найвищу сходинку потенційного саморозвитку. І саме тоді ми зможемо відчути всю вишукану тональність гам кохання.