Анастасія Кравець
Знайомий погляд в даличінь…
Твоє безмежжя – моя тінь!
Паралелями снів проведені білі лінії.
Поколіннями днів у ритмі неофілії.
Полонили мій мозок частинами неопатії.
Зовсім юні, у пристрастях вуст фруктові симпатії.
Етюд душі у митях ейфорії.
Примхливий подих юної весни.
Шалений міф, реальність наче мрії.
У міріадах зір “рожеві сни”.
Мольберти днів – буденності шедеври.
Сполохані цілунками слова.
Загублені у тьмі весняні перли..