Богдан Рудківський
Коли старий і сивий ти, і втома хилить в сон
Лиш сядь перед вогнем, візьми з полиці книгу
Згадай той погляд , що душі розплавив кригу
І очі, не забудеш ти яких відтінок й тон.
Згадай же як кохав, хоч увісні, чи наяву
