Ігор Шевчук
Ти ангел
Любі Онищук присвячується
1
Як повільно кліпає тінь
досвітня —
Може тінь ачи ніч? може сон це?
* * *
Це в якомусь столітті послухали
ви — мадригали
І злетів я і ангельську в душу —
од вітру — свічу…
Кохання і неземне
(з поеми «Всевидіння блаженство – центр»)
Світ дає вбік, – в горлі
клубок
Світлані Йовенко, поетесі
і особистості, присвячується
я зараз вам скажу
Туга і залишення і Печаль
Відкритим полем —
вільний вітер:
і Бог і раб і гук...
Стовпи хитаються,
В сутінках вечір.
І майже не видно.
Зірка Давида –
І дочка Давидова.
Білий я сніг –
Маккавеї
Поема-стиснена форма
Новомученикам з Небесної сотні любов’ю присвячується
А любиш ти Бога!
Небо*
Поема
Перш, ніж побити мене і зорі,
мої люди,
подивіться: в небі
Меч Жанни д’Арк
Дзюбі Івану Михайловичу
присвячується
Скажи мені — хто ти?
Скажи собі — хто ти?
Падають маски — і кожен собою стає.
Падають зноски — і верба зігнутись не хоче.
Падають зорі! — з душі світло дибки встає —
В небі зійшли Твої Очі.
Любов
Вінок білярайських пісень
Матері Божій
Вже добре нам глибоко помовчати…
Ще мить — і заговорять враз серця…
Рука в руці — і далі з теплих рук Творця…
У несказаннім спокої і тиші
З руки і до руки у благодаті…
