Іван Андрусяк: Всі вірші автора

Всі вірші Оригінали Переклади

« ‹

…

10 11 12 13 14 15 › »

“Гортанні крики божевільних”

Гортанні крики божевільних.

Сухотні стіни. Сивий страх.

І гостра музика весільна.

І запах спирту на губах.

Між ними — це не ти! — у танці

втолочуєш у землю біль.

Вельон на золотистій таці

by Іван Андрусяк

Вирок поезії

Андрієві Охрімовичу

я останній прозаїк блідих поколінь

я останній пророк мегаполісу

де червоною ниткою в календарі

інтроспекція власного голосу

де питають мене і питаюся я

by Іван Андрусяк

З полтавських реколекцій (“не з учених криниць”)

не з учених криниць на площах

не з полотен в диму нічному

ти визбируєш світ як мощі

перманентного іподрому

ласки вкритих блідою шкірою

недоторкані вийдуть в сад

я губами тебе вимірюю

by Іван Андрусяк

“Гливка психіатрія домагань”

Гливка психіатрія домагань

не безконечна. Обсихають банти

розвішень наших. Безвісти прости.

Життя як розкурочений наган:

ні вцілити не здатне Божі ґранди,

ані в кишені жах його нести.

by Іван Андрусяк

“так буває вічно і ніколи”

так буває вічно і ніколи

сонний дим на землю опада

золотих хмарин ламкі околи

сонця кров солом’яно-руда

так перетинаються і терпнуть

ніби виливаються з юрби

голосів подаленілі верби

Іван Андрусяк

“місцем прирощення крил до стебла”

місцем прирощення крил до стебла

місцем приручення маски до миски

дуже кортить аби кара була

хоч на дещицю несхожа на вишкіл

дуже кортить аби сонце було

примхою ката ув опочивальні

і над лобами гніздилось тавро

by Іван Андрусяк

“банда грала навиліт і росяні коси губила”

банда грала навиліт і росяні коси губила

на колосся падучі викапував пристріт гіркий

що сьогодні чекає товаришу степ чи могила

чи поранена птаха припаде до гирла руки

що назавтра погоничу маки в губатих петлицях

тятива голубів побіліла до горла і вглиб

кусень хліба у торбі чепелик чужа молодиця

Іван Андрусяк

“стільки крику в цих птахів”

стільки крику в цих птахів

що нікому й не повіриш

врятуватися зумів

тільки бог в одежі звіра

місто скресло з пелюшок

і нікого не сховало

перерізав греблю шов

by Іван Андрусяк

“котиться в нікуди”

now does our world descend…

котиться в нікуди

нині жорстокий світ

(друзі як вороги;

мов перевівся рід)

от і уся судьба

плакати на гробах

by Іван Андрусяк

“димом теменним андрійку”

Андрієві Кокотюсі

димом теменним андрійку

осінь і праліс і просто

вилити в проріз вікон

озера синій простір

листям стелити кволим

брами і брили змоклі

Іван Андрусяк

Гамлет

коли запіли треті півні

і помінялись вартові

принц гамлет по тугім коліні

рукою лагідно провів

він плащ одкинувши ласкає

точених м’язів барельєф

у замку пахне мертвяками

Іван Андрусяк

Друзів здобути важко

якщо розмовляючи з низькорослим

скажу про таких як він

курдупель

карлик

цурпалок

одразу наживу собі ворога

by Іван Андрусяк