Іван Андрусяк: Всі вірші автора

Всі вірші Оригінали Переклади

« ‹

…

2 3 4 5 6 7 8 9 10

…

› »

“одноактовий день відкипів як смола”

одноактовий день відкипів як смола

на дорогах безкровних ні серця — нікого

і покручений берег нудний як мулла

заховався покірно у темінь до бога

але ми ще зривали губату хурму

фасували бархани і очі пороли

об суворе прокляття — таке що йому

by Іван Андрусяк

Дискусія з поетом

як передати запах в поезії…

це мабуть надто складно

але для того щоб вірш справді пахнув

і рима

і ритм

мусять буяти як медова поляна

а кожен вигин мелодики

має тремтіти як пелюстка троянди

by Іван Андрусяк

“кирпата безодня розплющує губи”

кирпата безодня розплющує губи

сміється і плаче над погарлм неба

сплелися до танцю Венера і Врубель

під білих колон гомеричний молебен

під місячний мармур ввіходжу останнім

ворушаться пальці в кулак захололі

а ви залишаєтесь еллінська панно

Іван Андрусяк

“наврочили — я пас чужих дітей”

наврочили — я пас чужих дітей

і зиму відгороджував від стайні

і тільки сад де ігрища летальні

переступали — вабив золоте

мережив клин — за граблі за русло

як босоногий (тиша в пальці коле)

і так воно сочилось до миколи

by Іван Андрусяк

Надгробна промова

тихий працівник

необхідний місту як чисте повітря

витривалий і терпеливий

сумлінний і обов’язковий

скромний

наполегливий

чесний

правдивий герой

by Іван Андрусяк

“звитяжці станули живими”

звитяжці станули живими

а сіль зійшла і все зійшло

і не вміщалося жало

щоб виправдовувати ними

оселя ближче до тепла

до грижі в мозку (до презумпції)

попід деревами просунутись

by Іван Андрусяк

“в оправі озера неначе”

в оправі озера неначе

в чужій державі риби й риби

з обвалу піняться гарячі

нічних істот підшкірні глиби

і тінь пророцтва випадкова

з ламкої водорості ніби

з якоїсь донімої мови

by Іван Андрусяк

“нині тебе ще приймає земля”

нині тебе ще приймає земля

нині ще піт на подушках не вистиг

ми поспішаєм на бал з корабля

подарувати труну з аметистом

хай то не перстень а тільки труна

хай завелика але ж бо навіки

зовсім не шкода коштовного нам

by Іван Андрусяк

Добра людина

Мы рады б жить в согласье

и совете,

да обстоятельства не таковы

Бертольд Брехт

by Іван Андрусяк

“вірність безжальна предвічного голосу”

faithfully tinying at twilight voice…

вірність безжальна предвічного голосу

з тліну безмірного крекче судьба:

знову (у кожнім найменшому волосі)

безповоротність часу проступа

чистою правдою лиш особливе

by Іван Андрусяк

Цнота

пройшов крізь блакитну залу де пили вино

і крізь смараґдову де грали в покер

пройшов через жовту залу де палили опіум

і крізь чайну кімнату де жували пейот

заходив також до пурпурної кабіни

темної як труна

дійство у ній бридке і розкішне

by Іван Андрусяк

“і люди і очі і води і зорі і там”

і люди і очі і води і зорі і там

де звук розпашів на зеленому вовчому морі

немає нікого хто вивів би голосно сам

дієзи й бемолі зараза дієзи й бемолі

і зливи неначе прищі на брунатному тлі

марудні й понурі як джинси на тілі декарта

і вже голоси мої з неба судомні як кварта

by Іван Андрусяк