Наталія Савчук
І поки літами ми міряли рани,
Прокинувшись зранку здавались пітьмою.Я колупала на тілі шрами,
Не бачила світла поруч з тобою.
Мене не лякали минулі пороки,
Я не боялась розчарування.Ми ніби разом, але за два кроки.
Я в полумʼя до тебе кинусь,
До тла назавжди там згорю.
Свою болючу і солону вірність.
З собою разом заберу.
Я кинусь в полумʼя твоїх обіймів.
