Олег Осипов
Думай думай думай
Найкраща порада на світі.
Серця всі поклики стримай
Це травми колишньої квіти.
Не думай не думай не думай
Це друга найкраща порада.
Смерть це моя
Данина Ентропії,
Хоч як не лікуй
За роки терапії.
Міцніє з душею
І шлях до могили,
Після нашої перемоги,
Я закінчу ремонти на кухні.
Через сторіччя глухої облоги,
Якщо втримають ноги розпухлі.
Потираючи кібер протези,
Я не впущу важливого шансу,
Deus meus et omnia.
Що для тебе не зроблю я?
Лізеш у мій простір, попрошу, піди.
Якщо ні, я сам вийду тоді.
Mea vita et anima es.
Знаю, свого роду, це тест.
Екземпліфікант, екземпліфікант,
Знайде собі кожен на будь-який лад.
Джон Доу, чи, може, Ян Ковальськи,
Кружимо всі в анонімому вальсі.
Немає лиця, немає проблем,
Шукайте деінде табу і тотем.
Безодні чорної вогні,
Горить червоне світло
В, я гадаю, ніжній
глибині
Це спалах, зняв in vitro
Добре було, що ти вірші писала
Незалежно від того, чи варті пошани
Кожен раз, як читав їх, радів
Що йшла ти до мене не за грошами
А за чим, курво?
Для чого чай ти п,єш маленькими ковтками
Так, неначе це вино
До губ несеш тендітними руками
Хоч хочу, не торкнусь їх всеодно
Те молоко, що розчинилося у чаї
Розбавить кров, де смерть була ще не давно
Ти вимащена в меді та вині.
Яке жахливе поєднання.
Глінтвейни вже зникають навесні,
Попри усе моє старання.
Я так ненавиджу тебе,
Про це не сила не писати.
1.Купи собі печиво і квіти і гнів
Я минуле пережити не зумів
Триматись подалі, кричить моя душа
Психолог в відпустці, чи не натворю я зла?2.
Побачити хочеш у інших віршах
Мене ти не знала, це просто міраж
Спів залежності
Ми цю квартиру
На двох не поділим
Тож станемо тому
Із двох - одним цілим
Я кручу руками
Ні, я не певен в своїй мрії,
Та бачив втілення чужих.
Я знаю, на які йшли дії,
Й розгублене нещастя після них.
Надто вже широкий вибір,
Щоб взяти собі лиш одну.