Таміла Літвішко
Цей світ лукавства і облуди
Цей світ лукавства і облуди,
Де істина загублена в пітьмі,
Де кожен день — це боротьба,
Де щирість тане, мов роса.
Лукаві маски, лицемірство,
Маки життя
Маки життя розквітають у полі,
Кров'ю пролитою в полі зросли,
Мовчки стоять, мов солдати на волі,
Вогонь війни розкидав біль і сльози,
У полі втрат лишив він попіл з мрій.
Розбиті долі й зламані дороги,
В серцях людей лишили слід сумний.
Темна вода
Темна вода в обіймах ночі,
Тихо пливе між берегами.
Сріблом місяця серце точить,
Шепоче таємниці з небесами.
Тінь лісу пильнує з боку,
Годинник
Годинник на стіні невпинно цокає,
Хвилини срібні у пісок стирає.
Нехай тікає час, мов річка, крок за кроком,
Він вічність нам у серце посилає.
Тік-так, тік-так, пливуть хвилини,
Барвінок
Барвінок ніжний, як весни прихід,
Розкинув листя, мов життя крило,
В нім тиха радість, в нім незламний світ,
Що надихає і дарує силу.
Зелені віти, синьоокий цвіт,
Мамина молитва лине в небо,
Як ранкова зірка, світло сяє.
Сил дає вона, де слабкості не треба,
Від біди і горя нас оберігає.
Мамина молитва - ніжний шепіт ночі,
Рай
У краю небесному, де світло сяє,
Там Рай стоїть, мов мрія у світах.
Де вічне щастя, де душа співає,
Без болю, без журби, і без страху.
Ангели плачуть
Ангели плачуть над краєм,
Де спалахнула туга війни .
Братські руки за мир і спокій,
Знову і знову в тіні війни.
Мирне майбутнє зростатиме з болю,
Рабів до раю не пускають...
Рабів до раю не пускають,
Там тільки вільних душ земля.
Що кайдани свої зривають,
Летять до світла і тепла.
Звільнися від важких кайданів,
Ти думав, що ми вмиємось, слізьми?
Та ми встаєм із попелу, як птахи.
Хай бурі нас шматують, ми міцні,
І навіть в темряві знайдемо вихід.
Ти думав, що ми зломлені, німі?
Не кажіть моїй мамі, що тут по коліно води
Не кажіть моїй мамі, що тут по коліно води,
Що в землі наші сльози та болі вночі затопили.
Вітер війни тут шумить, не стихає, не спить, не спішить,
Але мамі скажіть, ми міцні й нездоланні, як криця.