Танgen7. Ne_matemaтичnий_tangens
Ти розумієш мене? Так чи ні?
Як шкода що ти тільки дощ...
Як шкода що мені не мовиш слова
яке потрібно так мені в цю мить,
ти знаєш ти для мене колискова,
чарівна пісня чи щаслива мить...
Осінь золотиста, барви кольорові,
вкриє землю тихо ніжною красою,
де торкнеться пензлем, лишить хоч краплину...
створить нову казку, новую картину...
Мов сторінки в кинжці вона розмалює,
подихом чарівним землю окрасує,
Дівчинка маленька сяє як зірки...
У вінку з барвінка у руках стрічки,
йде й навколо неї все росте й цвіте,
О думи, думи... лихо мені з вами...
Який же біль приносите мені...
Забути вас не можу, ще й ночами..
Бува ночами очі не зімкну..
О думи,думи... лихо мені з вами...
І як забути вас хоча б на мить?!