Виктор Харламов
Нема повернення кохання юності
коханих, що були немає, ні...
Є дублікати... -
з хатинку чуйності,
де ви любилися... мов повесні.
Не говори, не говори, постой,
Мой друг, ещё капризная природа
Сама не знает срока., время года
Определит наш замысел простой.
В груди и сердце наши имена,
Може й забарився я вже любі,
Та всяк час гадаю що піду...
Не побачите мене в Ютубі,
Вибачайте, поруч я вже йду.
З муками шаленими від згуби,
Повинні жити з вадами під час
І скрашувати долю нечестиву...
Гріх, в цьому випадку, приводить нас
На злу негідників падлючу ниву.
Фальшивою краса буває теж,
Кривава осінь пожовтіла.., вмить,
Чорніше чорної зневаги стала...
Що трапилось..? - Душа її болить,
Терпець урвався, лиха йде навала.
Ой лишенько, дзеркала з кришталю
«Джон Діри» ген за горизонт пливуть,
Залишивши зерна вагомі склади…
Повз елеватори в далеку путь,
Повз фронтові дороги, смерті вади…
Відлюдними стежками, крадькома
Повторю ще до розлуки,
під любові щем,
що любила я ці руки
владні... з сліз дощем.
Батьківщину не обрати наново,
Вір не вір, з народження свята...
Ворога згубила окаянного,
Злом, вигадуєм його... - мета.
Через хлябі поле щастям міряти,
Від чудових створінь, гонорово,
Ми чекаєм нащадків в красі.
Час марнуємо, наче він слово...
Пам"ять в генах; ощадливі всі.
На весіллі зірки запалають;
Ми віримо й невіримо у Бога,
Бо хто ж бо бачив, може й чув богів...
Коли любов у слові раз убога,
То й двічи можна вийти з берегів.
"А тебе пам'ятає твоя Межова!"
- Олегу Куліненко - Герою АТО, присвячені ці слова:
Так Олеже, тебе пам'ятають, дивись,..
Тобі з неба все видно: живе Україна(!),
Юнаки, кращі юнки... Ти, з ними... колись
Война, она покажет козни,
Иконой в профиле окна,
Она банд продолженье розни,
Убийца, каждого, она...
Ночь, день висит на волоске