Виктор Харламов
Пять лет не можем поделить закат,
Восход и просто небо под ногами,
Кто ложь сепаратизма мани-мани,
В слог АББА обращает... Бес им рад.?
И подливают зла напалм в беду,
Сільки їх Матросових, Гастелло;
Путіних, Шойгу катюг - тварюк...
Маріупіль, Бучу, Харків "смело"
Знищили та нищать в "шалі..." Мук...
- Для дітей, їх матерів... - спільноти,
Не ходи до нього... біда,
так говорять і в іншу днину.
Бо дороги до твого "да",
звуть, якщо і в заметах гину.
Я природу благаю, як вчинок,
Мчатся нескошенной палевой рожью,
Пашней озябшей от прелестей зги…
Осени лисы, по строк бездорожью,
От забродившей сентябрьской мезги.
Падает небо в земные ли хляби,
Обещан был тобой прекрасный день,
Я вышел без плаща и сожалею:
Дождём наказан был я, не за лень.., -
Доверие.., ребячества затею.
Сочувствуя мне, улыбнулась ты,
От множества костров цветастых,
Шальная осень потеплела;
Едва дыша, колдунья дела,
Любов, ти рівна з силою в красі,
Шкода, що голод мій не вгамувати.
Сьогодні прагну мрії знати всі,
Бо завтра біль купатиму у м'яті.
І ті такою ж будь любов моя.
Кто ГУЛАГом отмечен, кто погиб просто так,
Их ведь шесть миллионов насчитал Кремль мастак...
Жуков Сталина хуже, - лучше тот, кто, - в крови,
"Нарожать приказали..." - "новых дней визави..."
Прекрасний день ти, обіцяв. Такий,
Що без плаща зібрався я далеку
Дорогу, де наздожене хмар рій,
Бридкий, що зневажає сонця Мекку.
Крізь хмари воєн, не помітний шарм
Жизнь из сюрпризов создана не зря,
Ей нам советовать нельзя никак...
Мы лишь мечтаем счастья якоря
Увидеть, словно Бога власти знак.
Из серости поруки круговой
Актор поганий забуває роль
Від страху, неодмінно все ж нервує.
Істотою керує лютість доль,
Та надлишок від серця щастя... Всує
Я забуваю ритуалу сіль,
Симпатия рождает страсти пыл,
Влечения с безумием чудесным,
Всплеск нежности, в которой сердцу мил
Прикосновений цвет совсем не пресным.
Пронзает тело тело сгоряча,