Володимир Рудніцький
Дідуcь, сало, сажа, керамзит...
Чугун, знамення-сон, ідей транзит.
Веселощі і сміх. Блідий перон.
Атлантида, Вертеба, Скитська? Пардон...
Сіль, вода, магніт… Ура!
І ми з тобою, неначе дітвора.
Сліпа праведність – пазл співчуття.
Кульгава істина – як біль провини.
П’яні ракети плюс вільна будівля –
Багряні підвали, залишки слини.
Я буду пілотом власної хмари,
Безцільно плавати, наче примари.
В голові у мене ураган,
страшна Катрина.
Бренд одягу ніскільки важливий,
як генеральне прибирання Тут.
Після шторму на берегах душі
ти промінням зв'являєшся - сонце..
Начебто те ж у сонця світло,
Вітер так само хвиляє волосся,
Тільки чогось сьогодні немає..
Твій не почую тендітний голос!
Ти далеко, і неважливо що
Час в годинах не вартий нічого.
