Ласкаво просимо до Poetree - місця, де поети та любителі поезії зустрічають один одного. Ми дуже старалися зробити сайт, на якому автори могли б з легкістю писати вірші, зберігати їх і ділитися зі своїми читачами. Будь ласка, зареєструйтеся, щоб додати свої вірші на Poetree.
В руськім кабінеті / забиваєш баки,
Гроші заробляєш, / не піднявши сраки:
Кажеш про Шевченка, / про цінники-ціни,
А усі довкола / думні чешуть міни –
Як прийшла до школи / важна така дама?
Відповідь невтішна: / проштовхнула мама.
в голові моїй барвисто розливаються,
божевільні картини, думки ожили в реальність.
шалені акварелі жадання на тілі вимальовуються,
хороводи розпусти у незайманих кутах вирисовуються.
The Walk of Shame, a shattered ballet,
My soles scraping secret galleries.
Sober is the new flex, they preach -
A vacious vice, these dullards speech.
Хто пам’ятає щастя дитинства? –
кишені, набиті гладкими каштанами,
а із вікна на вечерю гукає
найкрасивіша у світі мама.
М’ячі і велики, ігри до ночі
в дворах, де все знайоме напрочуд.
Чорний норов, носом вгору – гузном підпирає,
Дражнить підло, ниє гідно; «туз» римує навіть.
Якби ми не зустрілися з тобою,
Було би все по-іншому мабуть,
Не думав я б про тебе, з головою,
В кохання ринути не думав ані чуть.
Світло Великоднє
ллється крізь вікно,
і неначе смерті
зовсім не було.
Радісно й святково
лине до небес,
вогонь пекельний в крові розпалився -
банальний паліндром життя звівся.
остання чистота в мені здохла,
лиш похіть чорна, в душі Зоха.
Слова серце розривають
Я погана - я це знаю.
Дикі крики і скандали
Я погана - це я знаю.
Ні кохання, ні поваги,
Смуток мережить серцями тривог,
Мов хмари чорні, сповнені пригод.
Утома вгризається гострим терпіння!
Та в чистих серцях, ще палає надія.
війна, кров, смерть всюди,
люди хочуть вбивати,
а я посміхатись.
ця гра затягнулась, люба,
ти ходиш конем, я твоя варта тура.
зробиш мені шах, а я криком на весь світ,
поставлю тобі мат, прямо в ліжку, отут.