А листок кленовий...
Зірваний вітром кленовий листок
По річці пливе, ніби човник маленький.
Осінь же пізня, тремтить він. промок,
А хвиля відносить його так далеко.
Тримається ж стійко.На нього іще
Сіла пташина мала відпочити,
Крихітні крильця стомилися вже,
Ну, а до берега довго летіти.
То ж уявля себе наш мандрівник
Справжнісіньким судном у синьому морі
І не страшні йому хвилі й шторми.
Усе бороздить він безмежні простори.
2017 р.
