Бабусі.. Які ж вони світлі..
Бабусі.. Які ж вони світлі..
Які ж чисті та щедрі вони..
Головне у житті їхнім - діти..
Щоб щасливі ті завжди були..
Щоб ситі і звісно здорові..
Як же це не цінуємо ми..
Не знаходячи слів в своїй мові.
Тримаючи вдячність в собі.
Й наче дійсно, казали "спасибі"
Цілували в щоку й усміхались..
Та лиш тепер розумію я, нині..
Як мало у дяку віддалось.
Й так багато вважалось ціннішим..
"Я потім, бабуль, наберу"..
Не знала тоді - час не вічний..
Не почую більш ласку твою..
Моя ніжна.. Чиста та мила.
Як сумую.. Пройшов цілий рік..
Вибач, рідна, не розуміла..
Як минає життя швидкий лік.
Пам'ятайте! Мить кожна - цінна!
Не чекайте, не кидайте на потім!..
Життя лиш здається повільним,
та не знаєш що йде за зворотом!
Знаходьте слова для подяки!
Обіймайте, цілуйте частіш!
Щоб потім себе не картати,
за те, не зробив що раніш..
