Батькам
Я уклоняюсь до землі батькам,
Що довгі роки так дітей плекали,
І, жертвуючи кожним власним днем,
Путівку у життя для них придбали.
Спасибі, милі, за невтомний труд,
За добрі руки і найкащі речі
За те, що завжди вірили в дітей
І закріпили крила нам на плечі.
Пробачте, рідні, за обурення і біль,
За сльози, і невірнії дороги
Я б повернула ріки всі назад,
Щоб не гриміли більш над Вами грози.
Багато літ Ви по землі пройшли,
Багато стежок різних скрокували
І для дітей своїх зразком
Навіки ваші вчинки добрі стали.
Нехай в волоссі закрутилась сивина,
І молодість так швидко промайнула,
Ви для дітей неопалима купина,
Відрада, міць і в час незгод притулок.
