БОЖЕВІЛЬНО-ЗАПЛУТАНА
БОЖЕВІЛЬНО-ЗАПЛУТАНА
Досить на мене все тиснути.
Досить красти в мене повітря.
Я хочу на день лиш зависнути,
але залишитись десь в титрах.
Я хочу забути, закинути,
всі буденні трабли - до біса.
У спокій душею поринути,
але доля все тисне і тисне.
Я хочу свідомість очистити
детально усе переглянути.
Я хочу на ніч лиш зависнути,
але не на вічно розтанути.
Я хочу втекти та закритися,
досить вже, важко так дихати.
У спокій душею б розбитися,
але щоб знайтись колись крихтами.
Хочу все, що погане, розлити,
найтемними-темними краплями.
Не кради в мене, доле, повітря,
але не давай його надто ти.
Мов залежна не зможу відвикнути.
Божевільно зависну у просторі.
Досить, доле, на мене так тиснути,
дай повітря хоч малими дозами.
На день хоч я хочу зависнути,
хай вірус поїсть всю систему.
І думки всі до біса закинути,
але трохи лишити в поему.
