Дарована Небом
Буває, зустрінеш людину,
отак зазирнеш в її очі
і побачиш оту єдину,
яка тобі сниться щоночі.
І ти знаєш її дороги,
її біль, і серця бажання,
відчуваєш її тривоги,
розумієш її мовчання.
І невидимо серце цілуєш,
і нечутно слова їй шепочеш.
Кожну хвильку разом цінуєш
і, як те пташеня, тріпочеш.
Й розумієш, що ця людина
тобі подарована Небом,
і що серце твоє дитинне
має в ній колосальну потребу.
©Ольга Береза
