Душа над прірвою літала
Душа над прірвою літала,
Все щастя мріяла знайти,
Допоки втомлена не впала
Кленучи небо і хрести.
Знесилена лежить розбита
Під золотом святих хрестів,
Розчаруванням оповита
На здобич пекла і чортів.
А була чиста і безгрішна
Та мрія звабила її,
Тепер скорботна безутішна
Польоти згадує свої.
Душа не знала що немає
Насправді щастя у житті,
Літати мрія підіймає
На їй досяжній висоті.
Складається із цих польотів
Те щастя що душі дано,
Все інше мрія ідіотів
Яких спокушує воно.
Душа знекрилена нещасна
Польотом марить уві снах,
А мрія згубна і злощасна
Сміється з неї на хрестах ...
13.03.2021
