Душа
Душа
Душа, мов зоряна ніч, що сяє,
У світі, де мрії і сни.
Там таємниці свої розкриває,
Немов крила прозорі весни.
Вона мов пісня, що в серці лунає,
Дзвенить у тиші теплих вечорів.
Душа мов ріка, що в безмежжя плине,
Вона — нескінченний порив.
Її не побачиш очима,
Але відчуєш в глибині.
Душа — це світло, що гріє ,
Вогонь у мороці пітьми.
Вона мов квітка, що розцвітає,
Надія і віра в єдиній сльозі.
Душа — це те, що нас із життям єднає,
Її кроки лунають у кожному дні.
Літвішко Таміла
