Хороший мій, далекий мій, не мій
Хороший мій, далекий мій, не мій…
Твої долоні ще для мене рідні.
На серці досі віє буревій,
Не розтопились ще сніги тогідні…
З надією збудовані мости
Стоять до мого серця непорушно.
І на душі ще досі тільки ти.
Від іншого тепла мені вже душно.
Навіщо я ту ніжність берегла?
Невже,щоб комусь іншому віддати?
Чому я не з тобою, не твоя?
Навіщо душу знов кладу за грати?
Якщо в житті чиясь чужа рука
Мені дістане зірочку із неба –
Я не відмовлюсь, може хоч вона
Мені покаже стежечку до тебе…
Ось так я і живу, хороший мій…
Пишу в душі листи тобі щоденно…
Одне прохання: зберегти зумій
Останній міст, який веде до мене…
Якщо життя для тебе втратить зміст,
Від відчаю дійдеш самого краю,-
Над прірвою – стоятиме цей міст…
І він тебе врятує…обіцяю…
автор:
Надя Ковалюк
