І хай для мене щастя не дано
І хай для мене щастя не дано,
Нехай страждати змушений до скону,
Я проживу свій жереб все одно,
До подиху останнього й прокльону.
Я все переживу що Бог послав,
Гризоти, муки, відчай, біль і сумнів,
Радіючи думкам які надбав
Без огляду на бовдурів і дурнів.
Життя таке як є лише моє,
Як можу так і дихаю й кохаю,
Воно мені плин часу віддає,
А я на більше і не зазіхаю.
Мені не треба слави й визнання,
Вони не варті ні страждань ні болю,
Йду по життю без стежки навмання
Аби душа нарешті мала волю.
Навіщо йду й куди, не знаю сам,
Та вперто просуваюся в тривозі,
Життю свій поклик серця не віддам,
А бути з ним щасливим я не в змозі ...
01.05.2021
