Стрибай, мерщій,
чого ти ждеш?
Чого танцюєш,
а не п'єш?
Бачиш салюти,
руки б'єш.
Усі розкуті,
і ти теж.
В нічному небі,
серед хмар.
шукаєш сон,
а був кошмар.
На карнавалі,
серед людю,
не бачиш лиць,
мерці повсюдну.
І ти скелет,
лице у фарбі.
В руці стакан,
ковтки у правді.
Дзвіниці крик,
ти не змовкаєш.
Під дзвін металу,
пісню граєш.
Цей фестиваль,
тепер і твій.
Земля холодна,
пий, не стій.
