Кава наших побачень
Poza zasięgiem
naszej obecności.
W raju utraconym
prawdopodobieństwa.
*
Вдень
вигук мовчки
Вночі
Німе волання
Хіба не ти був
Хіба не тоді
Не зараз
Не справжньо
Не гостро
Як ніж
?
Все ж
так
гостро
так
ніжно
Так солодко
було
Як буває тільки уві сні
То чого ж
Втрачено рай цей
І щастя
І світ наш
всередині нас
І шепіт на вушко
І запах у кав’ярні на розі вулиць
Де в очах було одне:
Мій/Моя
Сніг
йшов
йшов
І весь вийшов
сніг минулого
що повернеться цьогоріч
Ясна річ
Бо ти
Усіх моїх кохань
Переможець
Усіх моїх безсонь
Втіха
Часу нема.
не нема часу —
А не існує
Ми не розминулися:
Уві сні я прийшла в ту тиху кав’ярню
Прокинулася,
і відчула запах кави
У пустій квартирі
