Хай пісня літа не змовка
А я слухаю, слухаю, слухаю
Тихий шепіт беріз з вітерцем,
То, здається відлунює музика
Ніжна-ніжна в душі.Й легкий щем.
Горобина раз по раз спалахує,
Мов заграва, калинонька теж
І стрибають каштани, мов м"ячики,
Котяться у траву.Не знайдеш.
Та вербовими вкрите листочками
Чисте плесо малого ставка.
Літо ж так відпускати не хочеться,
Нехай пісня його не змовка.
2016 р.
