Холоднеча..
Твої очі вже не гріють.
Холодні руки обіймають порожнечу.
Справді дивно..
Як швидко розумієш такі речі.
Справді лячно,
що вчора ще кохала наче зорі.
А вже не бачить
моє серце твою душу в свОїм морі.
Здавалось, легше
все зрозуміти та в собі усе прийняти.
Жалю не менше..
Бо все таки не просто щось втрачати.
Ти вибач, знаю
тобі болить і б'є в душі усе на сполох.
Мов викидаю
тебе із серця наче просто зайвий мотлох.
Та це не правда..
В брехні лиш жити далі, друже, я не хочу.
Разом - не варто,
коли не гріють більше ночі твої очі
Ти бачиш - втечу.
Та не хотіла я робити тобі муки.
Лиш порожнеча,
як обіймають вже твої холодні руки..
