Ховаю сонце у валізу...
Ховаю сонце у валізу,
І недописаний рядок,
Корява місячна мармиза
Мов відгодований божок
Втулилась в перехрестя вікон
(Шука подачки? Ніби ні)
Я вже не знаю зорям ліку,
Що з неба падають рясні.
Змету їх цятки на підлогу
І, не злякавшись заборон,
Присяду тихо на дорогу
Й піду з валізою у сон.