коли ми вийшли, зачинились двері...
* * *
коли ми вийшли, зачинились двері.
уїхав поїзд, залишив позаду
своє відлуння, дощ, холодний вітер.
прийшов кінець задовгої містерії.
світ врятувати — непоганий задум,
але не все рятується у світі.
ми розійшлись по келіям, квартирам,
готелям, по горищам і підвалам,
забравши кожен частку таємниці.
у те, що відбулось, іще не вірили
(це прийде потім), зараз просто знали,
і йшли з порожніми розхристаними лицями.
перемогти — це іноді замало.
є календар, де тільки дати, дати,
хронічний кашель, уві сні — кошмари.
що ми колись насправді існували,
оце і все, що можуть доказати —
загублені розбиті окуляри.
17.05.19
