Коли не радує весна
Коли не радує весна ...
Тоді коли у серці туга
Що безпорадністю страшна
Коли немає поряд друга.
Коли стає чужим весь світ,
Кохання звабливо глузливим,
Отруту містить дивоцвіт
Що помахом блазнить пестливим.
Коли тепло весни пече
Мов кат нещадно і безжально,
І кров застигла й не тече,
Душа схилилась сповідально.
Коли дерев і квітів цвіт
Оздобленням труни здається,
І мрій перерваний політ
В душі агонією б'ється.
Коли вночі та вдень пітьма
Мов морок очі застеляє,
А за спиною крадькома
Диявол небо затуляє.
Намарно з радістю пірнав
Колись у весняні принади.
За щастя що в житті не мав
Тепер шукатиму розради.
Коли не радує весна ...
Коли журбою огорнула,
Коли нагадує вона
Як швидко молодість минула ...
25.02.2021
