Коли приїду у село
Село моє! Я згадую колишнє,
Де босоногого дитинства спориші
І юність облетіла цвітом вишні,
Вела вузенька стежечка у ліс.
Збирати на галявині суниці,
Послухати пташиний щебіт й спів,
Помріяти, побути наодинці
Та несміливо так писать вірші.
Ще - покупатись в лісовім озерці,
Під грушею старою посидіть,
Відчути стиглих яблук запах терпкий,
Сховати ноги у траві густій.
І просто тут душею відпочити.
Хоча багато літ уже спливло
Та і тепер я можу це зробити,
Коли приїду у своє село.
2017 р.
